Print Friendly

Тиждень тому Президент МКС виступила перед Підкомітетом з прав людини та Комітетом з правових питань Європейського парламенту.

Президент МКС закликала Європейський Союз вжити негайних заходів для захисту Суду від санкцій США, «в тому числі шляхом швидкого внесення змін до Статуту ЄС про Блокування, щоб включити МКС у сферу його дії.»

Президент, зокрема, зазначила, що сьогодні МКС стикається з «екзистенційною загрозою» у вигляді санкцій США. Санкції «мають широкий вплив на банківську, страхову та ІТ-системи МКС». Як наслідок, компанії припиняють співпрацю з судом, а співробітники звільняються, побоюючись переслідувань.

З огляду на цей «екстериторіальний ефект», вона зазначила що Комісія повинна ввести в дію Статуту ЄС про Блокування, який є правовим механізмом що може захистити суд і його партнерів в Європейському Союзі від впливу санкцій.

Вона наголосила, що «незастосування Статуту про Блокування означатиме, що Європейський Союз залишає Суд напризволяще».

Що кажуть експерти про Статут:

Підкреслюється, що Статут, який був запроваджений ЄС проти дотримання санкцій США щодо Ірану та Куби, практично не застосовувався з моменту його запровадження в середині 1990-х років.

Відмічається, що Статут ЄС про Блокування дозволяє компаніям з ЄС протистояти законам США, які суперечать європейському правовому захисту, і забезпечує основу для отримання компенсації, якщо вони постраждали від американських санкцій.

Висловлюється думка, що з огляду на підтримку МКС з боку ЄС, Розпорядження Президента США про санкції може бути додане до переліку односторонніх санкцій США, які користуються захистом Статуту про Блокування.

Разом з тим, відзначається, що застосування цього законодавства для захисту МКС було б безпрецедентним використанням цього інструменту і, ймовірно, супроводжувалося б унікальними викликами.

Print Friendly

Як і КПК 1960 р., чинний КПК допускає одночасний допит кількох осіб в суді (ч. 15 ст. 352). В юридичній літературі ця процедура відома як «шаховий допит». При цьому, на відміну від КПК 1960 року, чинний КПК дає змогу піддавати «шаховому допиту» не тільки свідків, але також обвинувачених.

(Таке доповнення призвело до того, що «шаховий допит» обвинувачених опинився у статті 352 КПК під назвою «Допит свідка»).

Практика «шахового допиту» з’явилася в розпал масових репресій («великого терору»). У серпні 1938 р. було опубліковано «Методичний лист Прокуратури Союзу РСР», «складений т. М. С. Строговичем, під редакцією т. А. Я. Вишинського». У листі, зокрема, зазначалося:

«По делу антисоветского «право-троцкистского блока» (равно как и по некоторым другим делам того же рода) прокурором применялся своеобразный метод, который можно назвать «шахматным допросом». Существо этого метода заключается в том, что прокурор, допрашивая одного подсудимого, попутно задает вопросы и другим подсудимым по тем обстоятельствам, которые оказываются неясными, ни на минуту не прерывая нити основного допроса; таким образом, в опрос одного подсудимого все время втягиваются и другие подсудимые. По делам о преступных организациях этот метод очень эффективен …»

Згодом комісія з підготовки КПК РРФСР 1960 р. під головуванням того ж таки М. С. Строговича не визнала за потрібне включати до КПК процедуру «шахового допиту» ані щодо обвинувачуваних, ані щодо свідків.

Втім ідею Вишинського і Строговича було успішно реанімовано в КПК УРСР 1960 р. Вона отримала подальший розвиток у КПК України 2012 р., який передбачив також можливість «шахового допиту» обвинувачених.
Здійснилася мрія Вишинського.

Про змагальну систему процесу і «шаховий допит» у суді див. попередній допис.

Print Friendly

Ще один приклад некритичного запозичення термінів російськомовних версій нормативних документів МКС.

Прочитав, що “відповідно до Правила 68 процесуальних правил МКС, прокурор та сторона захисту повинні мати «можливість спостерігати за свідком під час здійснення [аудіо або відео] запису» його показань (див. с. 314 звіту про МКС).

Дійсно, це твердження відповідає російськомовній версії Правил («Прокурор, и защита имели возможность наблюдать за свидетелем»).
У процесуалістів може виникнути питання – навіщо сторонам «спостерігати за свідком»?

Я вже писав, що у разі сумнівів, російськомовні версії нормативних документів МКС необхідно звіряти з англомовними.

В цьому випадку, в англомовній версії ст. 68 Правил йдеться не про спостереження, а допит (examination) свідка. 

Print Friendly

У зв'язку з ратифікацією Статуту МКС, проект закону (11484 від 15.08.24) пропонує доповнити ККУ статтею 31-1 яка, очевидно, повинна була відтворити статтю  ст. 28 Статуту.

Однак запропоновані доповнення явно не узгоджуються зі Статутом МКС.

Стаття 28 Статуту передбачає особливий тип відповідальності за злочини, що підпадають під юрисдикцію МКС. Тобто йдеться не тільки про воєнні злочини, але і злочини проти людства* та геноцид.

Стаття 28 розрізняє дві групи осіб:

 - військові командири (commanders) та інші особи, які фактично діють як військові командири - ст. 28(а);

 - цивільне керівництво (superiors) - ст. 28(b).Ст. 28(b) може застосовуватися до міністрів, політичних та інших цивільних лідерів. Їх відповідальність за цією статтею наступає не тільки за воєнні злочини.
Наприклад, Президент Караджич був засуджений за невжиття необхідних та належних заходів для покарання за геноцид у Сребрениці саме як superior.
(Тому виглядає невдалим використання для цієї групи терміну «начальники», скопійованого з російськомовної версії Статуту).

Особи першої групи несуть відповідальність якщо вони знали, або, зважаючи на обставини, що склалися на той час, повинні були знати, що сили під їх командуванням вчиняють або збираються вчинити злочини.

Особи другої групи несуть відповідальність, якщо вони знали, або свідомо проігнорували інформацію, яка явно вказувала на те, що підлеглі вчиняють або збираються вчинити злочини.

У проекті ж закону, яким пропонується доповнити ККУ статтею 31-1, таке розрізнення між двома групами чомусь відсутнє.

Згідно з проектом, як особи першої групи (п. 1, ст. 31-1), так і особи другої групи (п. 2, ст. 31-1) несуть відповідальність, якщо вони «достовірно знали або свідомо проігнорували інформацію, яка явно вказувала на те, що підлеглі вчиняли або мала намір учинити злочини».

Крім того, автори запропонованої ст. 31-1 додали в п. 2 термін «достовірно» («достовірно знали»), якого нема в Статуті МКС.

До речі, ці спотворення Статуту відсутні навіть в його російськомовній версії.

*Див. "Злочини проти людства чи людяності?"